Дівчачі колядки, щедрівки

  • Я маленька панночка,
  • Як в гаю фіалочка,
  • Раненько встаю,
  • Оченята протираю,
  • З празничком поздоровляю!
  • дівчинка маленька,
  • Спідниченька рябенька.
  • Чобітки корковенькі,
  • Будьте з празничком здоровенькі!

  • Я маленька дівочка,
  • Як у полі квіточка,
  • Я ще не знаю ні "аз", ні "буки",
  • Дайте мені червінчика в руки.
  • Будьте з празником здорові!

  • Я маленька дівонька,
  • Як у полі квітонька,
  • На сопілці граю,
  • Пісеньку співаю — Всіх вас розважаю.
  • Будьте здорові!

  • Я дівчинка маленька,
  • Моя ніжка босенька,
  • Пик, мик, Дайте колядник.

13 січня — Щедрий вечір, Щедра кутя, Меланки


У деяких місцевостях до святкового сто­лу готують кутю й страви, як на Святвечір. Зве­чора починають обходити оселі щедрувальники з піснями — щедрівками, якими вітають госпо­дарів зі святами. Щедрування раніше супрово­джувалося магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Щедрівки — дуже давні фольклорні тво­ри, у яких збереглося багато свідчень про "вес­няну" зустріч Нового року: згадування про птахів, що прилітають з вирію тільки навесні; поява приплоду у свійських тварин тощо. Бо в українців, як і в багатьох хліборобських на­родів, рік розпочинався навесні. Після прийнят­тя Україною-Руссю християнства східного взірця, початком церковного й цивільного року стало 1 вересня. Західноєвропейська традиція зустрічати Новий рік 1 січня відома на Україні з кінця ХІУст., хоч її тривалий час і не визна­вали народні маси. Упродовж усіх святок в оселі на покуті стояв дідух, прикрашений горіхами, яблуками, стрічками. До XX ст. для українців не ялинка, а саме дідух був різдвяним символом. Звичай прикрашати на Різдво ялинку занесли в Україну німецькі колоністи.


Щедрівки


  • Чи вдома, вдома пані бабуня?
  • Що ж вони роблять,
  • Що ж вони діють?
  • А вони діють — золото віють.
  • Золото віють, срібло палають.
  • Ой прийшли до них онученьки їх:
  • — Дайте нам, бабусю, хоч одвійочку,
  • Хоч одвійочку, хоч одмірочку.
  • А ми понесем до золотаря,
  • Поробим віночки на головочки.


14 січня — Новий рік за старим стилем, Василя — покровителя хліборобства

Зранку хлопчики до 14 років засівали власну хату, а потім оббігали сусідні оселі. Зерно для засівання — жито чи пшеницю — насипали в спеціально виплетену рукавицю.